Баколе після поразки Паркеру: Це як сон, але я не сплю

Перебуваючи в роздягальні після бою, суперваговик з Конго Мартін Баколе (21-2, 16 КО) дав інтерв'ю для британських ЗМІ.

Прийнявши поєдинок проти тимчасового чемпіона WBO новозеландця Джозефа Паркера (36-3, 24 КО) за 2 дні до його проведення та прибувши до Ер-Ріяду менш ніж за добу до його початку, Мартін все ж таки програв нокаутом у 2 раунді. У розмові Баколе розповів, як це все сталося, відповів на запитання про правильність свого ризикованого рішення та запевнив журналіста у своєму швидкому поверненні для поєдинку у травні.

- Які ж у вас були чудові кілька днів. Звичайно, сьогодні була не ваша ніч. Розкажіть мені про бій.
- Я думаю, всі знають, що сталося. Щиро кажучи, я ще не бачив повтору. Але це бокс, все може статися, особливо в бою супертяжів. Я питав мого тренера, чому мені не дали другий шанс. Він каже: «Подивишся відео». Я ще не дивився повтору. Я думав, що я відновлюся і повернуся в бій, як Джозеф Паркер із Чжаном Чжилеї. Але дякую Богу, що в мене є тренер, який сказав «ні». Що є, то є.

- Що ви пам'ятаєте про удар, який припав у верхню частину голови?
- Він упіймав мене. Я не бачив удару, бо моя рука була ось тут [показує]. І коли я пропустив удар, я просто подумав: Що за чорт? Я пам'ятаю. Я впав, рефері відвів Джозефа Паркера в куток, почав рахувати. Я намагався підвестися, але тренер і всі казали, що надто пізно. Але його превосходительство сказав мені, що мій бій (у травні проти Аджагби) все ще чинний. Може, я візьму тиждень відпочинку, а потім повернуся до зали.

- Ви зараз думаєте, що, можливо, це було неправильне рішення - вийти на бій на дводенному повідомленні?
– Ні. Я погодився на бій. Як на мене, то я не програв, бо зробив щось, що ніхто ніколи в боксі не робив. Три рази раніше мені надходили дзвінки із Саудівської Аравії. Я був не готовий і завжди казав: Ні, я не готовий. Але на цей раз його превосходительство хотів зберегти шоу. І не забуватимемо, що він уже уклав зі мною угоду на три поєдинки. Він пообіцяв мені, що я битимуся в травні. Тому я сказав: «Чому б і не допомогти йому цього разу». Я пішов на величезний ризик. Я не був готовий до цього, я був у Конго, робив свої справи, відвідав батька, після чого надійшов дзвінок від тренера. Це як сон, але я не сплю.

- Я впевнений, що ви дуже скоро повернетесь.
- Я дуже скоро повернуся. Як на мене, то я не був у нокауті. Це був удар. Я пропускаю удари на спарингах і все ще тримаю свою голову високо. Я повернуся до зали, наполегливо працюватиму і повернуся знову сильним.