Анастасія Меркушина: Я дуже боюсь швидкості. Не знаю, що з цим робити

Українська біатлоністка Анастасія Меркушина прокоментувала свою участь у змішаній естафеті на чемпіонаті світу в німецькому Оберхофі.

- З яким настроєм сьогодні виходила?
- У Ленцергайде я відчула, що можу боротись за золото, як треба викладатись. Думаю, що зсунула свої бар'єри, тому виходила боротись.

- Те, що зараз показала на трасі, наскільки вдалося реалізувати те, що хотіла перед гонкою?
- На жаль, все пішло не так з самого початку, адже я стартувала з 11-м номером. На першому ж повороті дівчата утворили таку сутичку, яка могла закінчитись падінням, тому, щоб уникнути цього, я збавила швидкість, проспала момент.  

А далі, на підйомі, мене виштовхнули з пелотону, тобто довелося йти самій, десь навіть полуконьком. Я втомилась дуже за перший етап. На першому спуску в мене дьорнулась нога, я трошки роз'їхалась, втратила швидкість і вхопила панічну атаку.

В мене пунктик в голові, я дуже боюсь швидкості. Не знаю, що з цим робити. Останні два дні я каталась вверх-вниз по цьому спуску, мені здавалось, що я змогла себе перебороти, але щось пішло не так, і все. Тільки на останньому колі мені вдалось більш-менш зібратись. Мені дуже соромно за те, що я зробила.

- Але це не змінило того, що на вогневому рубежі ти відпрацювала так, як хотіла.
- Думаю, що навіть допомогло, бо мені настільки було соромно за поведінку на трасі, що я думала, що тут маю робити все, щоб хоч якось відіграти ці секунди. У мене не було часу навіть думати, я працювала швидше, щоб відбити цей жах.