Юлія Джима: Намагаюсь показати якнайкращий результат для країни

Юлія Джима в Ленцерхайде виборола срібло в індивідуальній гонці Чемпіонату Європи. Після фінішу спортсменка розповіла, яким для неї був цей старт:

- Юлю, вітаю з подіумом, як склалася для вас гонка?

- Я вважаю, що справилася з гонкою, шкода тільки, що був один промах. Промахнулася, бо дуже хотіла поборотися за перемогу (посміхається). Але друге місце на даний момент теж дуже непогано. Я перший раз в Ленцерхайде, мені тут дуже подобається, безвітряна погода, сонячна. Сьогодні було багато нулів, тому було важко боротися з промахом за подіум

- Що сталося на вогневому рубежі, чим поясните той єдиний промах?

- На всіх рубежах, окрім першого, був штиль, а на першому трохи вітер піддував, але я зробила корекцію на вітер. Стоячи, думаю, сама не справилася, бо дуже хотіла влучити, а вийшло як завжди (сміється). Добре, що тільки один промах. Могла і більше помилитися, адже вже дуже втомлена після 9-ти гонок, шо були до цього. Якщо би хоч пару днів було на відпочинок. А вийшло так, що після трьох днів стартів і одразу ж переїзд, тому стартувати важко дуже. Втома вже відчувається, накопичилася. Сподіваюсь завтра вдасться трохи відпочити та відновитися.

- Ви сказали, що перший раз тут, в Ленцерхайде?

- Так, мені тут дуже подобається. Пам’ятаю, коли тут проводився тут Кубок IBU, давно вже, то я дуже хотіла сюди потрапити, бо всі казали, що тут дуже красиве місце. Мені так цікаво було. Тоді ще подумала: «Може на КІБУ поїхати?». А от, у підсумку, потрапила на Чемпіонат Європи. Мені у минулому році сказали, що в Ленцерхайде у 2025 році відбудеться Чемпіонат світу, тоді подумала, що навряд чи я добігаю до того часу, аж засмутилася. (Сміється) Так що добре, що в цьому році на Чемпіонат Європи потрапила сюди. Тут дуже красиво, мені дуже сподобалось.

- Наскільки важлива сьогоднішня медаль, і що особисто для вас вона означає?

- Якщо чесно, то я завжди боролася за медалі: і для команди, і для себе особисто хотілося показати результат. Проте в цьому році пріоритети змінилися. Зараз одна мрія - щоб скоріше закінчилася війна, все інше відходить на другий план, звичайно я намагаюсь показати якнайкращий результат тільки для країни і дуже сподіваюсь, що це щось означає, хоч 0,00001 % з того, що можу зробити для України! Тому що для мене особисто вони зараз менше означають, ніж це було перед цим роком.

Добре, що сьогодні є медаль, адже цей рік почався дуже нелегко, на початку сезону я перехворіла ковідом та й взагалі стало важче боротися за медалі, тому що тебе постійно психологічно вибивають новини з дому, і ти всередині порожній. Я думаю, що кожен спортсмен мене розуміє, коли ти перенервуєш через все, що коїться вдома, то просто всередині нічого немає, м’язи порожні, як і емоції. Тож наразі я рада срібній медалі. Слава Україні!